
Купил кодеин и валялся на диване весь день
Это был обычный день. Я понимал, что мне нужна смена атмосферы, что-то, чтобы вырваться из серой рутины. Не знал, что именно, пока однажды не ушел с работы и случайно попал на закладку, где обсуждали наркотики. Именно здесь мне предложили кодеин.
Кодеин – это мой герой. Мой мерч, который дарит мне ощущение полного расслабления. Я решил не долго думать и сразу заказал клочок этой прекрасной штуки. Когда он наконец пришел, я уже не мог дождаться, чтобы попробовать его.
И так, у меня в руках был мой клочок кодеина. Я разложил все на столе и начал готовиться к своей будущей поездке. Цветные пластиковые ампулы, белая порошок.. Вот и все, что нужно. Я зажег свечу, чтобы создать атмосферу, взял свое любимое копье и начал готовить свою смесь.
Вдыхая тот аромат, который так манит и пленяет, я погрузил иглу в ампулу. Как только набрал нужную дозу, я приложил иглу к своей руке, закрыл глаза и сделал укол. Это была настоящая райская болезнь, и я о ней знал. Через несколько секунд я почувствовал эффекты.
Каждая клеточка моего тела стала плавно расслабляться. Я чувствовал, как кодеин проникает в каждую мою мышцу. Мое тело словно стало плотным облаком, и я легко и непринужденно валялся на диване.
Целый день я батонился на этом диване. Ничего не могло меня от него оторвать. Я был в своем мире медленного и спокойного погружения. Ничего больше не нужно, лишь этот мир кодеина и моих мыслей.
Когда я слегка пришел в себя, я почувствовал, что меня окружают толпы людей. Расплывшиеся очертания лиц, размытые контуры. Люди говорят со мной, но их слова ускользают в никуда. Я открыл глаза и увидел, что все это был лишь прикольный фишек – я еще находился на своем диване.
Время пролетело незаметно, и я понял, что пора выйти на поверхность. Чечик, который давно не видел меня в форме, пришел ко мне. Он восхищенно смотрел на меня и спрашивал, как я провел день. Я улыбнулся и сказал: «Все было без б, я купил кодеин и валялся на диване весь день. Чувствовал себя настоящим богом».
«Ты вообще че, братан?» – он удивленно смотрел на меня. «Тебя не понять, братишка, это путь каждого из нас», – ответил я и улыбнулся ему.
Моя душа погрузилась в бездонные просторы кодеина, и я наслаждался каждым мгновением. Я забыл о всех проблемах и думал только о музыке, которую сейчас напишу. Я вдыхал этот кодеин и вбирал все его силы. Каждая нота, каждый бит – они были наполнены этой магией.
Но хотя кодеин дарит мне эйфорию и расслабление, я осознаю, что это всего лишь временное состояние. Поэтому я не связываю с ним свою жизнь. Я использую его как способ погрузиться в другую реальность, но всегда помню, что это лишь один из аспектов моей жизни.
И так, я купил кодеин и валялся на диване весь день. Было потрясающе. Но теперь время выйти из этого состояния и продолжать двигаться вперед. Пора создавать новую музыку, исследовать новые грани своего творчества. Без б.
Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
Назва закладок |
Опис |
Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.